Сало – барометр українського життя (роздуми про вічне до і після виборів)

Слово барометр у пересічного українця асоціюється не лише з прибором, де бігає стрілка та показує на негоду, що нас очікує, але і з натрудженими у важкій праці кістками, які без коливань стрілки ниють на дощ та інші більші катаклізми. Буває. що ниє і серце в очікуванні катаклізмів. Ниє воно і зараз напередодні виборів, у тривожному очікуванні невідомої, але неминучої розв’язки.

Менталітет українця – річ унікальна. Нас не легше за росіян збагнути розумом, а за його браком ми стаємо взагалі загадкою природи за сімома печатками. А Ви кажете політологи та іміджмейкери … Може воно ї є таке десь у світі, але неукраїнськими мірками виміряти ази української дійсності зовсім зайве. Отримані підсумки вимірювань дають картину схожу на чітко викривлене криве дзеркало. В ньому ввижається всяке, але завжди криве і несправжнє. Отож і з нашою економікою… Малюєте графік, милуєтесь, тішитесь, але під обід з дією слиновиділення думки линуть до рідного і близького… до сала. А чи не слід і нам хоча б у обідню перерву взяти шмат українського сала за одиницю виміру… Звичайно по науці, щоб не засалити предмет дослідження ми не станемо у фізичному розумінні явища прикладати його до лоба, щоб порозумнішати, бо для багатьох це робити зовсім пізно, чи до інших об’єктів наших досліджень, як економічних, соціальних чи психологічних. Сало прикладене до лоба зголоднілої людини викликає лише одне –апетит.

Стосовно економіки, в якій сало на перший, не озброєним оком погляд нібито не відіграє ніякої ролі, то і прикладати його немає до чого. Але згадаймо, панове, що ще позавчора ми били себе в груди, називаючи послідовними марксистами, і не лише… Ми все звіряли по “ папі Карлу”. А що він Вам писав ? А те, що всякий товар має свою власну ціну. Так от, панове пересічні українці, Ви пригадуєте ціну на нього(сало) на 21 листопада 2002 року ? Я Вам не скажу про ту Одесу, але в землях близьких до географічного центру України за 5-7 гривень можна було на власну втіху придбати цілий кілограм цього казкового українського диво-продукту. Зараз переживши підвищення чи то ріст середньої, і навіть своєї заробітної плати на 50-60, або навіть 100 %, і дивлячись, що сало коштує 18-25 гривень, в голову закрадається здоровий економічний сумнів про правильність цифр, що характеризують наше просте життя. Але ще більше багатьох райдужних висновків зроблених українськими політиками з одного боку, саме з того, що на відміну від власного народу вилучає із власного харчового вжитку рідненьке до сльози і болю сало. Цей невірний дієтичний крок, однозначно призводить до вибриків та перекручень в їх неукраїнському політичному та економічному мисленні. З цього витікає справжній український економічний і психологічний висновок – “нестача смальцю в голові” !!! Марксизм, як річ та вчення ідеологічно та економічно вірне, за поняттями вчорашнього дня, вказує на просту і очевидну істину про невідповідність темпів росту цін та заробітної плати. Якщо хтось не по-українськи насмілиться мені заперечити та видавити з горлянки: “До чого тут сало ?”, то відповім просто: “ До того, що і хліб та бензин, і м’ясо та борошно…” Що і на них ціни побігли в гору не заперечить ніхто! А Ви кажете: “До чого тут сало ?”. А до того, що хто сала не їсть, той нам не зовсім товариш! Мислення в нього не українське, автомашини теж, і гроші він складає на чорний день теж не наші. З такими прибамбасами і рідна економіка перед очима та й у голові перевертається не лише до гори ногами.

З салом, панове, жарти погані! Поки що в Україні не наважуються жартувати лише з горілкою, але сало це “Укр-фактор”. Сало по великому і зрозумілому всім рахунку – закуска, їжа, менталітет і … барометр українського життя. Тож по великому рахунку українець не вірить тому, хто робить реальні кроки до подорожчання сала, а вірніше того хто робить недосяжним для кишені пересічного маленького українця шмат звичайного сала. Сало в Україні, то велика політика. З салом жартувати, є ознакою поганого тону в поведінці з пересічним українцем. Не займайтесь свинством, панове економісти та політики. Не чіпайте святе… українське сало немитими від брудної політики руками.

Повертаючись до великої політики та виборів, слід зазначити, що любі ужимки і викрутаси в розрахунках успіхів спростує ..простий шмат українського сала. То мабуть, першим, що повинен робити керівник нашої великої держави зранку, щоб осягнути процеси, що відбуваються в нашій неординарній і загадковій для всього навколишнього світу країні, то поцікавитись… ціною на сало. Той хто контролює святе для українця поняття – сало, той і володіє Україною.

 

Коротка післямова

З часу написання та першої публікації статті пройшов час, який не лише змінив президентів у нашій державі та кілька прем’єрів, але і повернув ціни на сало до згаданого на початку рівня. А потім воно знову захмарно подорожчало. Як з’ясувалося, після цього сало в котре не втратило ні свого жирового змісту, як інші продукти в процесі їх постійної підробки, ні всенародної любові та тяги до нього пересічного українця. Казати,  що вплинула на такі обставини помаранчева революція не дуже хочеться, бо сало при різних обставинах не міняє свого кольору. Воно біле, чисте без «голубизни» і поза політикою. Сало – багатовікова українська константа. Зробивши помаранчеву революцію та «повернувши ціни» на сало, українці помітили дивну річ, що крім цього мало, що змінилося у їх житті: хіба що дихати стали вільніше. Але можливо на це знову вплинуло… підвищення обсягів споживання сала. Ситому дихається краще і веселіше. Не називаючи імен президентів та прем’єрів, хочеться второпати все ж роль сала в ході української історії. Чому при одному і тому ж прим’єрові , але при різних президентах різне цінове ставлення до сала? Невже завдяки ціні на нього збирали гроші на вибори? Залишилося лише з’ясувати хто це робив, та покарати його… салом. Як? То лише на розсуд українців.

Хтось запитує про те чому у Партії регіонів якось тимчасово  зріс рейтинг у суспільстві? Якщо не розуміє, значить не прикладав до лоба сала… То ж при спробі збагнути українську політику, візьміть шмат сала, зробіть і ньому дірку і уважно дивіться на всі боки.

 

Анатолій Авдєєв

Читать полностью: http://h.ua/story/34943/#ixzz3vyRM1AzP

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s