“Пісня” про Єлисавет… Хто замовив?

Зразок прихованої російської пропаганди в мережі ФБ від Максима Сінченка, нібито “дослідника”  назви Єлисавет.

В продовження дискусії з Юрій Митрофаненко стосовно історії міста та назви Єлисавет.
Далі наведу відповідь на запитання Юрія: «прокоментуйте таке. Під час нападу на фортецю 1769 р. запорожці свідомо пропустили татар через дві лінії оборони Січ – Дніпровська укріплена лінія аби вони зруйнували фортецю св.Єлисавети.»

Прошу вибачення, але в мене зустрічне запитання: покажіть мені дослідження, в якому дана однозначна оцінка діям запорожців під час нападу 1769 року? Чи були такі дії перемого, або зрадою? Чи було це боягузтвом, чи усвідомленою тактикою?

Давайте просто розглянемо факти:

Факт 1. Внаслідок нападу татарської орди були розорені чисельні козацькі зимівники. У тому числі зимівник Лелеківка. Не просто розорений, а спалений. Якщо мешканці не встигали втекти, їх разом з худобою гнали до Криму, у якості ясира.
Чи мовчазно спостерігали б Яким Лелека та його сини за татарським нападом, якби знали про його наслідки?

Факт 2. Козаки не просто «пропустили» орду. Ордою були спалені виключно козацькі фортеці. Зокрема Орлик (тепер Первомайськ) та Інгул (центр Інгульської паланки, більш відомий кіровоградцям, як Інгулгород).
Чи зголосилися б козаки на знищення своїх фортець?

Факт 3. Татарська орда не мала наміру руйнувати фортецю святої Єлисавети. Про це можна дізнатись із записок очевидця тих подій француза барона де Тотта. Фортецю в облогу взяв загін із 300 вершників. Нагадаю, що гарнізон фортеці складав декілька тисяч. В записках де Тотта чітко зазначена мета облоги. Частина татарського війська, яка розташувалась в Аджамці, була втомлена, і нічний напад гарнізону фортеці міг повністю знищити татар в Аджамці. 300 татар було вислані, що стримувати гарнізон фортеці. Що цікаво, що саме місто не було спалене. Хоча, під час облоги Цибуліва поселення біля шанцю спалили. Очевидно, що загін із 300 чоловік з північного боку спостерігав за фортецею з району сучасної вулиці Єгорова.

У підсумку господарства українців зазнало істотних втрат. Тисячі мешканців були вбиті та вигнані в рабство. Щоб поповнити чисельність населення були завезені молдовани. Зруйнований козацький Орлик став російським Катерининським шанцем…

А головні питання: яка роль міста та до чого тут назва Єлисавет?
Місто хоч не було спалене, але згідно свідчень де Тотта, в ньому татари взяли бранців. Після нападу орди козаки продовжують вживати назву Єлисавет, авторами якої вони були. Більш того, ця назва все частіше з’являється в документах російських посадовців.”

Фото Maksym Sinchenko.
А яку назву, вибачте, можна було б вживати якщо саме таку росіяни дали назву фортеці? Єлдибаш? Так українці, зауважу, не турки!!!
Інша “собірательна і соборна” назва Свято-Єлисавет є, м’яко кажучи, запозиченим плагіатом із статей журналіста і краєзнавця Анатолія Авдєєва приблизно десятирічної навнини… Там він писав, що саме так мало називатися місто, якби мало відношення або було названо на честь святої.  То ж “бочку меду на сцену”.
  А ще автор репліки ганебно замовчує, що в  журливх піснях про Єлисавет мова йшла про руйнування Січі… То що це ? Прозорий натяк: “Хохли не рипайтесь ! А то буде як з Січчю…”
Василь Чорний
Читать полностью: http://h.ua/story/427885/#ixzz43WBklflN
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s