П’ять причин, чому Кіровоград не мав стати Єлисаветградом

П'ять причин, чому Кіровоград має стати ЄлисаветградомПісля прийняття Верховною Радою законів про декомунізацію, і, отже, мова йде про те, що Кіровоград вже цього року перестане називатися Кіровоградом топ-темою для обговорень серед краєзнавців, активістів і городян стало перейменування обласного центру. Судячи з інтернет-опитуваннями, багато кіровоградців вважають, що зміна назви не на часі, враховуючи витрати, які спричинить ця процедура. Однак, якщо змін все ж не минути, більшість за повернення місту його історичної назви Єлисаветград – на честь святої і праведної Єлисавети.

 

Серед варіантів, які пропонують активісти, – Златопіль, Новокозачин, Центральноукраїнськ, Інгульськ, Степоград, Ексампей, Благомир, Лелеков і навіть  Бугогардівськ. Фактично всі перераховані назви було б в пору пропонувати для сіл чи районів, але ніяк не для обласного центру, вважають краєзнавці, які відстоюють повернення місту імені святої Єлисавети.

Безумовно, найголовніший і незаперечний аргумент на користь Єлисаветграда – відновлення історичної справедливості, повернення місту того імені, яким нарекли його наші предки. Втім, є й інші причини, які нашому інтернет-виданню озвучили люди, чия думка авторитетна для городян.

«Місту потрібно повернути те, що у нього вкрали» – Людмила Шубіна

Гендиректор підприємства «Друкмаш-Центр» і елисаветградка в 7-му поколінні Людмила Шубіна впевнена: Кіровограду необхідно повернути стару назву, яку йому дали при народженні. Місто називалося на честь матері святого Іоанна Хрестителя Єлисавети. Належність же до імператриці – вигадка.

– Місту потрібно повернути те, що у нього вкрали. Нахабно і цинічно вкрали комуністи. Місто отримало ім’я від фортеці святої Єлисавети. Те, що воно назване на честь імператриці Єлизавети Петрівни, придумано. Так, це було в її часи. Але фортеця називалася на честь святої, матері Іоанна Хрестителя, а від фортеці отримало ім’я і місто, – каже Людмила Шубіна.

– Я не розумію, чому деяким хочеться, щоб у нашого міста була хуторянська назва начебто Златопіль. Про яке золоте поле може йти мова, якщо це – місто? Така назва підходить для райцентру, селища, але ніяк не для обласного центру. Більше того, на сьогодні три або чотири Златополя вже є в Україні – це селища в різних регіонах країни, – аргументує підприємець і закликає підтримати повернення місту імені святої.

 

– Якщо Кіровоград назвуть Златополем, для мене особисто це буде трагедією, – зізнається Шубіна.

«У нас немає альтернативи» – Костянтин Шляховий

Відомий у місті краєзнавець, заступник глави топонімічної комісії, а також старший науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Костянтин Шляховий пояснює: насправді сьогодні немає інших варіантів назви міста, окрім як історичне ім’я Єлисаветград. Найменування, яке активісти ставлять в якості альтернативи, – Златопіль. Однак це аж ніяк не українська назва, а польська, пояснює краєзнавець.

 

– Це польська назва. Вона зафіксована в польських картах споконвіку як «Злотополь». Потім вона була змінено на «Златопіль». Друга частина назви «поль» означає не поле, а Польщу. Походження цієї назви чисто польське, і все це простежується документально, – стверджує Костянтин Шляховий.

Також краєзнавець пояснює, чому помилковим є думка про те, що місто було назване на честь імператриці, а не святої.

– Чи не знайдений жоден документ, де був наказ чи рішення назвати таке -то місто Єлисаветградом. Тому що ця назва виникла стихійно, довільно від фортеці святої Єлисавети. Слова «град» і «фортеця» в тому столітті були майже синонімами. Тобто виникнення такої назви було природним, виходило безпосередньо від городян, ніякого вольового рішення з боку влади не приймалося. Про це свідчить і той факт, що до появи міста виникло поняття Єлисаветградська провінція – територія, яка керувалася фортецею. Для того, щоб ємко її назвати, і виникла згодом назва Єлисаветград, – пояснює Костянтин Шляховий.

Каже, деякі зараз прагнуть дати п’яту назву місту, продовживши низку назв, які не мають нічого спільного з історичною. Припускає, що, можливо, це і відбудеться, проте через деякий час місто все одно буде носити ім’я святої Єлисавети.

«Місто буде перебувати під небесним покровительством святої Єлисавети» – отець Євгеній Назаренко

Настоятель Благовіщенського собору, єлисаветградець в 6-му поколінні отець Євгеній Назаренко впевнений: повернення святого імені неодмінно позначиться на добробуті міста і його жителів.

– У нашому місті в більшості живуть християни, які хочуть, щоб над нашим містом було Боже благословення. Мова йде не стільки про матеріальний достаток, скільки про благополуччя, життя у вірі, любові, терпінні, яка завжди була притаманна нашому православному народу. І звичайно ж, це життя залежить від багатьох факторів. Один з них це, безумовно, наші святі імена, дані нам на честь святих при хрещенні. Це ім’я показує людині, ким вона може стати, який святий або свята клопочуть за нього перед Богом. Ми знаємо, що наші предки давали імена святим містам, вулицям, фортецям. До слова, сьогодні ця традиція добре збереглася в Греції, де на честь святих називають лікарні, школи, кораблі. Ми знаємо, що наше місто починалося, як фортеця святої Єлисавети, про що свідчать документи, і потім отримало ім’я цієї святої – матері Іоанна Хрестителя.

Свята Єлисавета і її чоловік Захарій жили праведно не тільки перед Богом, але й перед людьми. Вони виконували закони божественні і людські, що було в той час дуже складно. Крім того, ім’я святої Єлисавети означає «почитающая Бога». З староєврейського «Елуі», «Ель» – це Бог. Виходить, у назві нашого міста перші три букви означають «Бог». Єлисаветград – це не просто красива, мелодійна, гармонійна назва для міста – вона несе високий сенс.

Навіщо нам ставити на перше місце в назві міста слово «злато», тобто золото, якщо ми можемо на перше місце поставити слово «Бог»? Нехай кожен християнин, який би він не був конфесії, задумається над цим, – закликає отець Євген.

Священик впевнений: носячи ім’я святої, місто буде більшою мірою знаходитися під її небесним покровительством.

– Зараз Єлисавета, безумовно, допомагає місту, людям. Ми бачимо, що нашу землю Господь не ображає погодою, урожаєм, тут не пролилася кров … Але це святе, євангельське ім’я, безперечно, впливатиме на благополуччя міста і його жителів. Можливо, не так різко, не так помітно, враховуючи масштаби відступу людей від Бога, техногенні катастрофи, глобалізацію. Ми не можемо сказати, що тут буде рай, але це, безумовно, вплине на долю нашого міста. Свята Єлисавета матиме більше права молитися за наше місто, назване на честь неї, – вірить священик.

– Я народився в цьому місті, мої діти – єлисаветградці у сьомому поколінні, і я як священик і житель цього міста прошу городян зробити свій вибір у бік Євангелія, в сторону Христа, незважаючи ні на які політичні погляди, – закликає отець Євген.

«Повернення історичної назви вплине на туристичну привабливість» – Микола Цуканов

Директор чудової галереї «Єлисаветград», член виконкому Микола Цуканов вважає, що повернення місту історичної назви може послужити поштовхом до відродження всього найкращого, що було в ту епоху, і розвитку туризму.

– Повернення історичної назви може вплинути на туристичну привабливість міста. Але, безумовно, тут потрібен комплекс заходів, не тільки ім’я. У нас вже чотири роки біля галереї висить банер «Зберігаючи історію – відродимо” Єлисаветград “». Але це не тільки ім’я, а й все краще, що було в той час! Повернення історичної назви, звичайно, крок дуже серйозний. Біда в тому, що багатьом це зовсім байдуже, немає гордості за своє місто. Багато переїхали з сіл, з інших міст, і їм це місто ще не стало рідним. Ось, можливо, їхні діти це відчують, – говорить Микола Цуканов.

– Я прихильник повернення місту його історичної назви. Потрібно цінувати і поважати історію. Не навчившись берегти минуле, ми не зможемо будувати нормальне майбутнє. Інакше будуть приходити нові покоління і знову переписувати історію. Повернувши первісна назва, можна вірити в те, що історія не буде переписуватися з урахуванням політичної або іншої необхідності.

«Це унікальна назва. Такого немає у всьому світі »- Віталій Ігнатьєв

Кандидат філософських наук, доцент Віталій Ігнатьєв називає ще один аргумент на користь Єлисаветграда: ця назва не тільки мелодійна, але і унікальна.

– На карті світу ми бачимо багато міст, в назвах яких відображені імена шанованих святих. Санкт-Петербург – на честь апостола Петра, Володимир – названий ім’ям князя Володимира Мономаха, засновника міста, Ярославль – на честь князя Ярослава Мудрого. Та навіть у нашій області місто Олександрія названий на честь великого благовірного князя Олександра Невського. Однак міст, названих на честь цього святого, втім, як і інших – чимало. Єлисаветград же – унікальна назва. Такого немає у всьому світі. Як власне і фортеці, від якої і пішла ця назва, – говорить Віталій Ігнатьєв. – Ми повинні не просто повернути місту його законне ім’я, тим самим виявивши повагу предкам, які заснували Єлисаветград, але й по-справжньому пишатися цією унікальністю. Унікальною назвою, унікальною фортецею, унікальною архітектурою і видатними земляками, які прославили наше місто на весь світ.

Олена Несен, видання “StepUP”.

Післямова до зробленого.

“Досвідчена” журналістка паняночка Олена Несен, як і годиться зібрала думки “фахівців” з одного ягідного поля – антиукраїнського. Махрова українофобія до якої іноді навіть у вишуканій формі вдаються атестовані та неатестовані співробітники ФСБ та їх добровільні за понюшку тютюну і навіть без неї помічники та відверті запроданці стає звичною. Повернення “новоросійських” назв для побудови нової Новоросії, без усякого сумніву, план Москви, а людці “рускага міра” ні стида , ні сорому не мають. Мета “одна і свята” загарбати побільше не лише матеріального, але і духовного, перетворивши українців у податливих хохлів-малоросів. Набір “фахівців”-антиукраїнців вражає… В місті і так відомо хто є хто. Невже це не зрозуміло, і в котре настирно світити засвітившихся запроданців мабуть вже зайве. На Донбасі йде битва не на життя, а на смерть за все українське в кожному куточку України. І наївно ця шістка антипатріотів зайвий раз дратує навколишнє українство, не розуміючи, що і без цього їй заочний вирок вже винесено.

Відверта брехня, відверта маніпуляція чужинськими термінами – такий їх убогий арсенал аргументів, які вже давно переконливо спростовані документально, Їх історичність лише їх. І нічого спільного з українською вона не має. Панство заблукало, як і ті підстрелені на Донбасі у зоні АТО. Не Росія тут, а тому нічого російського навіть на “приємну згадку” не повинно бути. Ви прийшли сюди колись не с порожніми руками, а зі зброєю. І якщо вам за ваших предків це вибачили, і вам тут комфортно живеться, то не будуйте на нашій, і не вашій землі “рускій мір”, бо грунт тут не ваш, а ваші добрива для проростання вашого для нас отрута. А  спроба труїти господарів не вашої землі вам просто не минеться.

Якщо тут залишити або повернути колоніальні назви під любим нібито благовидним приводом, значить визнавати себе і надалі  духовною і моральною колонією відверто ворожої до нас Москви. Невже ще не настав ваш час схаменутися? Але все одно настане ваш час за все відповідати перед Україною і українцями!!!

P.S.  Авторка інтерв’ю Олена Несен зателефонувала в редакцію. Її дуже занепокоїли дві літери в назві та переклад нібито через через автоматичний перкладач.  Зміна назв при передруці є загально прийнятою практикою. То ж з перекладом слід з’ясувати неточності. В умовах гібридної війни та участі в ній на певному боці практика боротьби з ворогом не виписується в певні правила. То ж у випадку повторних з’ясувань авторства та стосунків може виникнути необхідніть звернути увагу Служби безпеки України на антиукраїнську діяльність громадянки України Олени Несен, яка доступними їй засобами веде пропаганду Новоросії та “Рускага міра”… За недружні до власної держави вчинки треба відповідати, а не намагатися тиснути на опонентів методами залякування та шантажу, який вже чинять інші особи згадані в публікації… Якщо “рускій мір” не вгамується, то його треба вгамувати.

 

http://nashe-misto-sel.at.ua/publ/suspilstvo_kultura_istorija/p_39_jat_prichin_chomu_kirovograd_mae_stati_elisavetgradom/4-1-0-252

Роботу сайту вказаного вище заблокував в росії сервер, на якому був розміщений сайт через скарги сепаратистів, серед яких і Олена Несен, що нині є головним редактором нового проросійського сайту “Дозор”. Гібрідна війна триває… Але рукописи не горять… Після цієї публікації стався бурхливий сплеск антиукранської пропоганди в мережі Інтерннет в нинішньому Кропивницькому, але це не допомогло!!!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s