Подарунок для командира дивізії РПЦ ФСБ ?

 Славне місто Кропивницький, яке на жаль і досі перебуває під контролем затятих прислужників Москви, чи не єдиний обласний центр в Україні, де на двадцять сьомому році після проголошення державної незалежності України ще і досі немає кафедрального собору Української Православної Церкви Київського Патріархату. Щось цей процес дуже затягнувся! А чи скоро він зявиться той довгоочікуваний храм? Питання не лише риторичне.

За вікном надворі вже 2017 рік, а місто і досі перебуває у московському вимірі часу. Кругом церкви патріархії сусідньої держави, яка до речі три роки тому розпочала неоголошену «гарячу війну» з багатотисячними жертва для України. А гібридна повзуча війна з нами ніколи і не припинялася. І не останню скрипку у цій таємній і невидимій справі відіграє така організація, як УПЦ МП.А насправді цей ймовірно РПЦ ФСБ. За її активної участі у місті раз за разом відбуваються різні промосковські шабаші. Чого вартий лише один рух за повернення місту імперської назви, де були задіяні сотні зомбованих обдодурених і навіть переконаних містян?

Саме за таких обставин і маємо десятки земельних ділянок під московські церкви, якій жодного разу «ні в чому не відмовили», як єпархії УПЦ КП на правах бідної сирітки. І нашим чиновникам не соромно, і як говориться Москві вони зовсім не служать, бо є нашими рідними патріотами. Кажуть, що навіть самими найбільшими. Та от в умовах створеного їх руками і розумом патріотизму якось сутужно живеться всьому тому що ми називаємо українським. Українська Православна Церква Київського Патріархату у Кропивницькому не є виключенням з цього ганебного правила.. Є очевидним фактом, що протягом майже п’ятнадцяти років наші міські голови, кожний по черзі обіцяв виділити землю під кафедральний собор УПЦ КП, і… Земля ніби виділялася, а потім рішення про це розчинялося у часі і просторі. Так було за часів очільників міста Нікуліна, Чигрина, Пузакова, Саінсуса і вже Райковича. У списку пропущені малотермінові керівники.. А тим часом представники патріархії сусідньої держави і землю отримували і храми будували, при тому українськими руками за українські гроші. Лише нових у місті збудовано вже шість великих і не дуже, а були ще помпезні ремонти існуючих храмів.

І от з місяць тому Кропивницька і Голованівська єпархія УПЦ КП різко, але сподівано( бо не вперше таке) немотивовану заборону на будівництво кафедрального собору в обласному центрі на тій ілянці, яку сама під храм і виділила! Одні чиновники виділяють а потім в імя дружби з московськими попами інші «більш ватні» забороняють, в надії що це їм з рук зійде. Дехто з промосковських в кабінетах влади взагалі страх втратив, але то оманлива тимчасова ейфорія, адже вже завтра настане час відповідати. Про це можна здогадуватисьлише трохи повернувши голову у бік Запоріжжя. А завтра вже не за горами!

І що це за РПЦ ФСБ така. Всього має станом на 2009 років до приходу до влади Януковича( новіші дані не оприлюднюються) більше 15000 кадрів – 9753 священника та 5103 монахів та монахинь. Ц е було вісім років тому… А ще студенти учбових закладів? А учбових закладів 22. Кількість монастирів може теж вразити , бо на той період їх налічувалося 191, і вряд чи пішли скорочення… Відомі лише факти ротації, коли наших монахів відправляли до Росії а сюди засилалися тамтешні «божі кадри». То ж реально проти України діє, промиваючи мізки наших громадян мінімум 20-тисячне кадрове військо ФСБешників у рясах!!! В Україні виходить розквартирована ціла потужна і чисельна ворожа дивізія спецпризначення на чолі з «блаженим» Онуфрієм. Мало не в кожному населеному пункті України є їх присутність. Вони труять мізки, збирають гроші та інформацію і вербують в пряму і опосередковано. Це значить, що мало не щодня хтось серед стає несвідомо агентом ворожої розвідки , не даючи на це навіть згоди, але наносячи шкоду державі.

98334837.jpg

І от до Кропивницького ( по їхньому Єлисаветграда) приїдить комдив(а може і командарм) тієї ворожої свори під псевдо Онуфрій (в миру Орест Березовський) нібито охрещувати новий храм. До речі, збудований на місці літнього майданчика в мікрорайоні Балашівка. На місці літнього закладу культури влада дозволила створити московський попівський осередок для підривної діяльності в державі під стаціонарним дахом з позолоченими куполами. А апетит у московських попів ого-го, бо вимагали під монастир віддати навіть сусідню будівлю поліклініки! По культурі залп зробили, а наступний по медицині. Назва нового храму Вознесенський, хоча історично такий раніше існував зовсім на іншому боці міста – на Кущівці. Історія та краєзнавство московських попів цікавить лише у плані повернення місту російської колоніальної назви псевдосвятої.

То чи не подарунок приготували кропивницькі промосковські чиновники до приїзду московського комдива в рясі? Чи випадковість це, спитав би Дмитро Кисільов з Москви, як би це стосувалося якихось дій українських патріотів? І сам би загадково посміхаючись натякнув на вірну відповідь.

 

Читать полностью: http://h.ua/story/440242/#ixzz4sk5pOy1A

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: